Створення Всеукраїнської інформаційної бази даних страхових випадків.

Стрімке зростання класичного страхування в Україні протягом останніх років супроводжується суттєвим технологічним та методологічним відставанням страхового ринку від певних ринкових процесів та явищ. Одним з таких явищ є шахрайські дії та недобросовісність клієнтів страхових компаній.

Аналізуючи вітчизняний ринок страхування, експерти відзначають, що обсяги страхових відшкодувань за шахрайськими випадками, вже на даний момент, становлять до 15% від загального їх обсягу. В той же час дана злочинна діяльність в Україні лише набирає обертів.

Досвід страхової компанії «Вексель» засвідчує неодноразові факти викриття страхового шахрайства (підтвердженого карними органами), у випадках, коли інші страхові компанії, виплатили зловмисникам страхове відшкодування.

Відсутність інформації про страхову історію страхувальників та певної інформації про об’єкти страхування призводить до:
- відсутності ефективного контролю за діями страхувальників на страховому ринку, а відтак сприянню шахрайським діям та поданню неправдивих відомостей при укладанні договорів та настанні страхових випадків;
- необґрунтованих фінансових втрат страхового ринку, а відтак зменшення фондів, одного з важливих соціальних інститутів у державі;
- неможливості формування ефективної та обґрунтованої тарифної політики на ринку страхування та у відношенні до конкретного клієнта зокрема;
- ускладнення процесу врегулювання та розслідування страхових випадків, що призводить, з одного боку, до додаткових витрат кожного зі страховиків на ведення справ, а з іншого – до уповільнення процедури врегулювання страхових випадків і зростання невдоволення клієнтів страховика в цілому;
- формування в суспільстві негативного іміджу страхового ринку, нездатного ефективно та аргументовано захиститись від шахрайських та недобросовісних дій окремих клієнтів, і, як результат, упереджене сприйняття випадків відмови у страховій виплаті та дій страхових компаній з розслідування нетипових страхових випадків.

Вирішення даної проблеми, що стрімко зростає, значною мірою полягає у забезпеченні інформаційної співпраці на страховому ринку, зокрема, в частині створення інформаційної бази страхових випадків в межах низки масових видів страхування:
- страхування автоцивільної відповідальності;
- страхування наземного транспорту;
- медичного та туристичного страхування;
- страхування майна тощо.
Створення інформаційно бази має забезпечити прозорість страхової історії клієнтів, які звертались до страховиків за виплатами страхових відшкодувань, та має зробити рішення страховиків про прийняття на страхування та ціну страхування більш обґрунтованими.
На нашу думку в зазначеній інформаційній базі повинні міститись наступні дані:
- реквізити страхувальника (П.І.Б., назва);
- характеристика об’єкту страхування;
- дата настання страхового випадку;
- короткий опис страхового випадку (інформація, яку подав страхувальник та результати розслідування страхового випадку);
- в разі відмови у виплаті страхового відшкодування або зменшення суми страхування – факт, причини та обґрунтування даного рішення.

Важливим питанням впровадження та функціонування інформаційної бази є, з одного боку, забезпечення та доступності наявної інформації та прозорості її використання на страховому ринку, а з іншого – конфіденційності та закритості її для сторонніх осіб. Відтак база має містити інформацію, надання якої вимагатиме додаткових погоджень, – зокрема, інформація про страховиків з приводу того чи іншого страхового випадку тощо.

Процедура користування базою може бути реалізована наступним чином. Страховики регулярно надають інформацію про врегульовані страхові випадки до уповноваженого органу, який забезпечує функціонування бази. Інформація має ідентифікувати того чи іншого страхувальника, об’єкт страхування (транспортний засіб чи інше майно), страховий випадок, зокрема його докладний опис та фотографії.

Уповноважений орган здійснює адміністрування інформаційної бази та інформації, що вноситься страховиками до загальної бази. При цьому на першому етапі доцільним є формування бази, виходячи зі страхових випадків, коли розмір страхового відшкодування перевищує 5 000 грн.

В разі виникнення потреби (прийняття рішення про страхування або врегулювання страхового випадку) страхова організація, абонент бази, здійснює електронний запит до бази стосовно того чи іншого страхувальника або об’єкта страхування.

Якщо подані реквізити збігаються з інформацією, що міститься у базі, остання повинна подавати інформацію про страхові випадки, які мали місце стосовно зазначеного страхувальника або об’єкта страхування.

З метою більш повного інформаційного наповнення та функціонування бази необхідно провести роботу щодо залучення до її формування низки державних органів та відомств, зокрема МВС (ДАІ), МНС тощо.

Важливим питанням є визначення уповноваженого органу, що забезпечуватиме функціонування інформаційної бази. На нашу думку варто доручити подальшу її розробку МТСБУ, враховуючи досвід цього органу у розробці та впровадженні відповідної бази даних з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема в частині страхування наземного транспорту.

Усвідомлюючи необхідність розширення даної бази на інші види страхування, зокрема медичне та туристичне страхування, страхування майна та титульне страхування, а також збільшення функціональних можливостей даної бази, варто розглянути можливість створення у перспективі окремого органу страхових розслідувань, який візьме на себе ведення такої інформаційної бази даних.